Трофейный Дом
Первинна обробка трофеїв копитних тварин

Первинна обробка трофеїв копитних тварин

Мова, в даній інструкції піде про первинну обробку трофеїв копитних тварин у польових умовах з метою подальшого виготовлення опудала або килима. Виконання даної інструкції допоможе правильно зняти шкуру, якісно її законсервувати і надалі зберігати у відповідній тарі, впродовж кількох тижнів при будь якій температурі повітря, не побоюючись, що вона зіпсується.

На території країн Європи мешкає більше 25 видів копитних тварин: це олені, лосі, козулі, кілька видів газелей, горні барани і козли, кабарга, зубр, кабан та інші. Опудала із здобутих тварин бувають двох типів: голова по груди, включаючи плечовий комплекс тварини (на стіну або на п’єдесталі), і опудало тварини у повний зріст. Для всіх копитних за виключенням кабана принципи знімання шкіри абсолютно однакові.

Розрізи шкіри для виготовлення опудала по груди.

  1. Робимо кільцевий розріз на тулубі тварини, відступивши 10-20 см від лопаток в сторону хвоста (Мал. 1-2).
  2. Робимо цільцеві розрізи на передніх ногах тварини трохи вище зап’ясних суглобів (Мал. 1-2).
  3. Поклавши тварину на груди, робимо розріз по хребту від кільцевого розрізу до основи рогів (Мал. 1). Біля заднього краю рогів розріз роздвоюється і по задній внутрішній поверхні їх основи проводиться до кістяних розеток у оленів або рогових чохлів у порожнисторогих. Розріз до центральної лінії потилиці проводиться у тих копитних, у яких відстань між рогами дуже мала і лобна ділянка шкури зв’язана з потиличною лише вузьким хлястиком шкіри (Мал. 3а).
  4. Для тих копитних, у котрих роги посаджені широко і лобна ділянка шкіри плавно переходить у потиличну, роздвоювати розріз потрібно від основи черепа і вести його по боках потиличної області до основи рогів ззаду (наприклад у лося та зубра) (Мал. 3а).
  5. У кабана продольний розріз проводимо по нижній частині тіла від кільцевого розрізу на грудях до області горла(Мал. 2).

Розрізи шкури по спині у оленів та порожнисторогих обумовлені особливостями структури їх волосяного покрову. Відсутність підшерстя та порожнинна структура кожної волосини (від цього слідує його підвищена ламкість) не дозволяє якісно замаскувати розріз на передній стороні шії. Тому розріз по горлу від самого початку обумовлює погіршення якості опудала тварини.

 


Мал. 1. Загальна схема розрізів шкури копитних для опудала по груди

Мал. 2. Схема розрізів шкури кабана для опудала голови по груди


Мал. 3a

Мал. 3б
Мал. 3. Схема розрізів на голові
при близькому та широкому розташуванні рогів

 

Розрізи шкури для виготовлення опудала тварини в повний зріст

  1. Основний розріз шкури невеликих та середніх за розміром копитних (від козулі до плямистого оленя або кабана, а також баранів та козлів) проводимо по хребту від хвоста до потилиці.
  2. Потім робимо розрізи на передніх ногах від подушки між копитами по задній поверхні ноги приблизно до середини передпліччя.
  3. І на завершення робимо розрізи на задніх ногах від подушки між копитами по задній поверхні ноги, через п’ятку, до середини гомілки.

Мал. 4. Схема розрізів шкіри невеликих та середніх за розміром копитних
для виготовлення опудала у повний зріст.

 

Розрізи шкури для виготовлення опудала у повний зріст великих копитних здійснюємо у два етапи

  1. На першому етапі проводимо розріз від переднього краю лопаток до потилиці. Так само як і для виготовлення опудала голови по груди.
  2. На другому етапі перевернувши тварину на спину, проводимо розріз вздовж тіла посередині грудей та черева тварини. Розріз починаємо від середини грудей и ведемо його до анального отвору, обходячи з однієї сторони статеві органи.
  3. Після цього робимо розрізи на передніх ногах від подушки між копитами по задній внутрішній поверхні ноги до розрізу на грудині.
  4. Також робимо розрізи на задніх ногах від подушки між копитами по задній внутрішній поверхні ноги до серединного розрізу між анальним отвором і статевими органами


Мал. 5. Схема розрізів шкури на черевній стороні тіла
у великих копитних для виготовлення опудала в повний зріст

В окремих випадках наведена тут схема розрізів шкури великих копитних використовується для маленьких та середніх. Розріз шкури кабана проводимо тільки по черевній стороні – від горла до кінчика хвоста через анальний отвір. Розрізи на ногах робимо так як і у великих копитних. Якщо тварина була здобута влітку (козуля, лань, джейран и т. п.), то шерсть, яка росте на спині, надто коротка і рідка для того, щоб якісно замаскувати шов на опудалі. У даному випадку можна рекомендувати використовувати схему розрізів для великих тварин.
І ще кілька загальних, але важливих рекомендацій. Здійснюючи розрізи, користуйтеся якомога гострішим ножем для того, щоб вести розріз по прямій лінії, без бокових порізів. При розрізах намагайтесь не підрізати волосся, тобто розрізайте шкіру до зовні, а не з зовні.

 

Знімання шкури

Зробивши всі основні розрізи, переходимо до процесу знімання шкури. Для копитних характерно те, що шкура достатньо добре відходить від прилеглих м’язів. Знімаючи шкуру з тіла і ніг тварини, необхідно лише з максимальною обережністю підрізати фасції, з’єднуючі шкіру та м’язи під нею.Найбільшу складність у препаруванні тіла тварини викликає шия, де зрощення шкіри та м’язів найщільніше і, отже, потребує додаткової уваги та часу.

  1. У випадку, коли знімається шкури для опудала по груди, першим чином звільняємо від шкіри спину, плечі і верх шиї до потилиці.Далі необхідно зняти шкуру з передніх ніг. Для цього відділяємо кистьову частину ноги від гомілки по зап’ястному суглобу. Шкіру з гомілки знімаємо чохлом.
  2. Дістанемо гомілки з «рукавів», знімаємо шкуру з грудей, нижню частину шиї аж до вух і заднього краю нижньої щелепи.

При зніманні шкури з тварини цілком шкура з задніх ніг знімається аналогічним чином. Ще одна вимога до шкури тварини цілком: шкіра, яка покриває статеві органи, мошонку та вхід в анальний отвір, повинна залишитись на шкурі.

 

Остаточне препарування та засолювання шкури.

Розкладаємо шкіру міздрею догори та оглядаємо. Видаляємо шматки прирізів, м’язів і жиру, які залишилися на шкірі. Особливо багато їх може бути в області паху та шиї. Якщо видалити ці тканини складно, то необхідно розрізати їх уздовж і поперек до самої шкіри. Надрізи повинні проходити не рідше ніж 1-1,5 см один від одного, що забезпечить швидке та якісне засолювання шкіри.

  1. Після всіх перерахованих вище процедур шкіра нарешті підготовлена до консервації.Розкладаємо шкуру міздрею догори та присипаємо її сіллю, що називається, від душі (на шкуру козулі у середньому іде біля 3-х кг кам’яної солі). Для засолювання використовується крупна кам’яна сіль. Сіль «Екстра», йодовану сіль використовувати НЕ МОЖНА! Особливо не жаліємо солі для засолювання ділянок, де маються посічені тканини, а також в області паху та копит.
  2. Першочергову увагу приділяємо голові. Натираємо сіллю вушні хрящі, засипаємо сіль всередину вушних раковин. Ретельно просипаємо сіллю губи, підборіддя, брилі, ніс і повіки. Втираємо сіль по всій поверхні морди, засипаємо сіль у складку сльозових залоз.
  3. Активно смащуем сіль по всій поверхні шкури, особливу увагу приділяючи її краям. Необхідно проконтролювати кожний сантиметр краю шкури від вух до хвоста і копит. Сира шкура стискається по всьому краю, і тільки активне втирання солі, а не проста пересипка, дозволить зберегти шкуру від гниття.

Обробивши шкуру сіллю самим ретельним чином, краще залишити її лежати міздрею догори на добу, або, склавши міздрею до міздрі, також залишити на добу. Через добу сіль, пройде у більшість тканин шкури, зневоднить їх, а звільнена рідина у вигляді тузлуку з’явиться на поверхні шкури. Необхідно дати тузлуку стекти зі шкури, а також струсити з неї сиру сіль. Далі необхідно пересолити шкуру ще раз з такою ж ретельністю, як і перший раз. Після подвійного пересолювання, якщо є час, через день можна вивісити шкуру на просушку або ж, спакувавши її, спокійно транспортувати на таксидермічну студію з повною впевненістю, що якість первинної обробки дозволить отримати Вам чудове опудало.

При наявності в мисливському господарстві морозильної камери, зняту шкуру бажано заморозити перед транспортуванням. При закладанні у морозилку голова та лапи повинні знаходитися ззовні складеної шкури.

При транспортуванні шкура повинна дихати. Для цього транспортування проводиться у відкритій тарі. Шкура, складена у закритий поліетиленовий пакет буде втрачена, майже напевно.